Gryada : Womens Territory

У суспільстві поширена занепокоєння щодо нестабільності шлюбу та сім’ї. Причинами для занепокоєння служать: громадянські шлюби, шлюби між підлітками, подружня невірність, розлучення, множинні шлюби, «війна» між представниками різних статей, чільна роль матері, слабкість батьків, зниження батьківського авторитету, зруйноване сімейне вогнище, емоційно – травмовані діти, анархізм , тенденція до делінквентності

Всім цим проблемам супроводжує зростаюче розчарування у традиційних цінностях шлюбу та сім’ї. Існуюча нестабільність шлюбних зв’язків зумовлена ​​загальною нестабільністю сім’ї як системи. Оскільки всі сфери життя людини – сім’я, суспільство, культура – ​​перебувають у стані руху, шлюбні відносини неминуче відображають загальні тенденції до змін та нестабільності.

Психологія сімейного життя каже – шлюб не можна звести виключно до сексу, він визначає весь спосіб життя. Це партнерство у праці, життєвих радощах та печалі. Розлади подружніх взаємин неможливо знайти зрозумілі під час розгляду в соціальному вакуумі. Сумісність або несумісність партнерів, з погляду психології сімейного життя, може бути належним чином оцінена лише в рамках сім’ї як єдиної поведінкової системи з домінуючими цінностями та певним організаційним патерном. Подружню адаптацію слід розглядати у більш загальній системі взаємовідносин, що відображають індивідуальні зв’язки кожного з партнерів із батьківською сім’єю та соціальним оточенням в цілому.

Психологія сімейного життя: що є адаптація у сімейних відносинах?

На думку Шуман С.Г. і Шуман В.П., термін «адаптація» у сенсі слова розуміється як пристосування до навколишнім умовам. При цьому особливо виділяють соціальну адаптацію як «інтегративний показник стану людини, що відображає її можливості виконувати певні біосоціальні функції: адекватне сприйняття навколишньої дійсності та власного організму; адекватна система відносин та спілкування з оточуючими; здатність до праці, навчання, до організації дозвілля та відпочинку; здатність до самообслуговування та взаємообслуговування в сім’ї та колективі; мінливість (адаптивність) поведінки відповідно до рольових очікувань інших». Практично, все сказане може бути віднесено і до шлюбно-сімейної адаптації, що вивчається у рамках психології сімейного життя.

Категорія “адаптація”, як вважає В.В. Сисенко є центральною в психології шлюбно-сімейних відносин. У процесі адаптації прийнято виділяти два рівні – біологічний та психологічний. Перший включає пристосування організму до стійких умов фізичного середовища, що змінюються. Психологічний аспект адаптації охоплює «пристосування людини як особистості до існування в суспільстві відповідно до вимог даного суспільства та з власними потребами та інтересами».

Т. Б. Карцева (цит. по), оцінюючи шлюб як «одна з поворотних подій у житті людини», вказує, що йдеться про зміну «всієї ситуації розвитку особистості, веде до зміни ролей, які людині доводиться грати, зміні кола осіб , включених у взаємодію Космосу з ним, спектру вирішуваних проблем та способу його життя». Природно, що вчинення таких етапних життєвих подій, що включають як позитивні, так і негативні за своєю модальністю, «призводить до особистісної зміни, розбудови всієї системи «Я» і дуже болісно переживається особистістю».

До шлюбу у молодої людини існує вже сформований образ Я. Після укладення шлюбу подружжя виявляється у ситуації неможливості жити як і раніше, що посилює нестійкість стану та незадоволеність. «Однак, вже на початку ведеться робота з «набуття Я», ускладнюється і диференціюється рефлективне «Я», ведеться робота з подолання внутрішньоособистісних протиріч у тому, щоб побудувати новий, ускладнений і досить стійкий образ».

У період адаптації вважають Шуман С.Г. і Шуман В.П., як у стабільних, так і нестабільних сімей має місце неузгодженість потреб в окремих сферах сімейного життя: у стабільних пар воно незначне, у нестабільних — значне. Ця незначна розбіжність у стабільних пар надає можливість поступового розвитку та вдосконалення відносин. Молоді сім’ї є дуже нестабільними утвореннями, почуття до чоловіка несуть як потужний позитивний, і негативний заряд (велика амбівалентність почуттів).